Неминуче й несподівано
Кухня недільного ранку пахне після дощу і малиною. Я кладу блокнот на стіл; обкладинка тепла, трохи шорстка. Пишу перше слово: план. Колись воно стискало горло. Сьогодні хай дихає зі мною.…
Кухня недільного ранку пахне після дощу і малиною. Я кладу блокнот на стіл; обкладинка тепла, трохи шорстка. Пишу перше слово: план. Колись воно стискало горло. Сьогодні хай дихає зі мною.…
Субота почалася зі світла, а не з будильника. На стелі повільно пливла золота пляма — сонце міняло кут, ніби перевіряло, чи я ще тут. Я лежала й слухала: у дворі…
Недільне світло зайшло в кухню так м’яко, ніби хтось поклав на підвіконня теплий шарф. Олена поставила чайник, умикнула тишу — без новин, без радників, лише потріскування підсмаженої хлібної крихти в…
Субота почалася без будильника. Вперше за останні роки Ольга прокинулася природно, від сонячного променя, що пробився крізь штори. Годинник показував десяту – неймовірна розкіш для жінки, яка звикла вставати о…
О 7:41 ліфт зупиняється на сьомому. У дзеркальних дверях — моє втомлене «я», яке навчилося усміхатися людям і одночасно гуглити відповідь на «терміново». У голові — список задач, ніби рухомий…
Жовтогарячий присмерк розливається між будинками, і двір пахне свіжим печивом із булочної навпроти. У моїй студії тихо: кругле дзеркало з підсвіткою, білі рушники, чисті гребінці, чайник приглушено свистить. Я відчиняю…
Оксана стояла перед дзеркалом у ванній, намагаючись не плакати. Волосся, яке колись було її гордістю, тепер висіло безжиттєвими пасмами. Три місяці тому, коли вибухи лунали особливо близько, вона не думала…